вторник, 12 марта 2013 г.

Советовать легко..

Когда желанием горишь,-
Тогда и злой мороз не страшен!
Тепло сменило холода,-
Адреналином до мурашек!
А старость для души - беда..

Решенье есть - контроль эмоций.
Не то чтобы нейтральным стать,
Нет - радость и беда -
Всего лишь стороны медали,
Которой нас всех награждали
С рождения и навсегда.
А вот как жить с ней - не сказали..

Навеяно постом Si.A.A.

12 комментариев:

bogun.petro@gmail.com комментирует...

Пісня!Єдина строфа яку я не зрозумів, це про старість душі. Якого милого ви її втулили? Хоча я ж не знаю ваших мотивів чи причин, тому і це приймається. Спробуйте підібрати ритм. Здається буде класний реп.

almast комментирует...

Тема посту навіяна постом, посиланння див. вище. Тому і старість.

almast комментирует...

Дякую за оцінку.)

bogun.petro@gmail.com комментирует...

Перепрошую, у Si.A.A. шикарний вірш, але про смислу життя і його перепетії. У вас концептуально проглядається корегування психофізичого сприйняття житєвих впливів. Погодьтесь це різні речі: аналіз причин -це одне, а спийняття(чи несприйняття) та ставлення до них це інше. Хоча звісно , все це стосується саме життя, але старість саме у вашому опусі виглядає дещо контраверсійно.

almast комментирует...

Якщо розглядати мій піст окремо то, справді, можуть виникнути питання - а до чого тут старість? Старість в розумінні інертність, або, якщо хочете пассивність песимістичної життєвої позиції як протиставлення активній і життєдайній.

bogun.petro@gmail.com комментирует...

Тут можна було б зачепити ще й теологічну складову, але ваш коментар, як лезо Оккама, тому більше застережень немає.

Andrii комментирует...

Когда душою молод, года лишь цифры в ненавистном паспорте =)
Хорошо написано!!! Спасибо!

almast комментирует...

Это точно. Только за что паспорт ненавидеть то?

Dodo комментирует...

Корявая ода эмоциям. Такая она и должна быть.

Эмоции твои - то дар небесный
Дар жизни шедрый и божественный
Лищь помни, ты - художник,
Цвета, узоры ты творишь.

Ты можешь счастлив в боли быть,
Как женщина в муках родильных.
И даже в проддверии смерти, как
Индус, что умирает у баньяна.

Прими и боль, и муки, и любовь,
Прими твой смерти страх.
Всё с благодарностью прими,
И что хочешь сотвори.



almast комментирует...

Контроль и заключается в приятии, переживании,но не отождествлении. Т.е. ничего личного - просто эмоции!)

Спасибо, Додо, за ОДУ.

Анонимный комментирует...

да уж, не сказали...

almast комментирует...

Tanja, зато какой простор для фантазии!)